Новини
КТС «Без творчого пошуку немає справжнього мистецтва»
По встеленій золотим кленовим листям алеї до Гніванської альтернативної СЗШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С. Макаренка під’їхали два автобуси. Поважні гості виходили з транспорту, а на святково прибраному шкільному подвір’ї їх гостинно зустрічали директор школи Бондарчук Г.М., президент школи - учениця 9-А класу Пеньшіна Сюзанна, голова батьківського комітету Шевчук Р.М. та Гніванський міський голова Кулешов В.В.Здавалося, навіть гордовиті хризантеми, висаджені біля шкільного порогу, киваючи різнокольоровими суцвіттями, теж приєдналися до запрошення гостей у школу, щоб долучитися до розмови про творення прекрасного, стати учасниками КТС «Без творчого пошуку немає справжнього мистецтва».
У вестибюлі гостей велично зустрічала виставка творів митців м. Гнівані та школи. Серед них картини, виконані різними техніками малювання заступником директора з НВР Чугаєнко Т.М., вироби декоративно-ужиткового мистецтва учителя трудового навчання Ковальської Л.О. та учнів школи, малюнки учнів та батьків. На манекенах красувалися вишивані сорочки та сукні, в яких подільські мотиви перепліталися з прикарпатськими, їх створила заступник директора з НВР Телінська К.В. Біля ікон, вишитих бісером учителями, учнями та батьками школи (Лавровою Н.Е., Іжаковською І.А., Довгань Ю.О., Ковальською Л.О.,
Дмитрієнко В.О., Хоменко Ю., Вільчинською В., Сідлак К.) довго затримувалися присутні. А майстриня петриківського розпису Пасадська Т.В., мати учня 8-Б класу, проводила майстер-клас для всіх бажаючих.
У коридорі І поверху учні 1-8 класів, їх батьки та вчителі відкрили колективну творчу справу. Урочистим маршем нових барабанів, придбаних напередодні семінару відділом освіти, багряним осіннім листям, вінками з волошок, маків та ромашок, гарною українською піснею про рідний край, у виконанні матері учениці 2-А класу Петлик Ольги, чарувала літературно-музична композиція, в якій розкривався перший напрям КТС: «Багато треба для мистецтва, але головне - особистість». Тут скрипка Стеценка звучала, лунало «Закувала зозуленька» Петра Ніщинського, а відомий усьому світові «Щедрик» Миколи Леонтовича виконав ансамбль сопілкарів під керівництвом Олександра Сірого. Фотоетюди незабутнього Володимира Очеретного, картини Мар’яна Маловського, бунтівна поезія Свідзінського вели гостей у мистецьке минуле Тиврівщини.
Гордо і мрійливо з атрибутами в руках зустрічали гостей у коридорі ІІ поверху школи 9 муз, покровительок мистецтва. Під благословення «мислячих» (так з грецької мови переводиться слово «музи») учасники КТС, учні 3-4, 9-11 класів, розпочинають другий напрям КТС: «Мистецтво-розрада для душі». Емоційно й зворушливо учні й вчителі розповідають, як мистецтво не дало зламатися генію українського народу Тарасові Шевченку, допомагало долати невиліковну хворобу Лесі Українці. Розповіді доповнюються мультимедійною презентацією.
Особливо вразила всіх присутніх історія життя і творчості поета-земляка, який у 18 років втратив зір і руки, Володимира Забаштанського. Його вірші стали молитвами. Ними можна молитися за свою долю, за долю України.
Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
З а блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.
Мистецтво стало розрадою в житті для учнів, батьків та випускників школи. На екрані з’являється портрет Сошко Надії, єдиний син якої навіки прикутий до інвалідного візка. Разом з ним мати творить чудові картини із соломки, які прикрашають коридори школи.
Учасники КТС переконуються, що мистецтво – це ліки від смутку і самоти, нерозділеного кохання, туги за волею і рідним краєм. Знайомляться з різними видами мистецтва: поезією, живописом, видами декоративно-ужиткового мистецтва різьбою по дереву, кованкою та іншими і, звичайно, з українською піснею. Які ж бо вони гарні ці українські пісні! А як залунала пісня «Родина» у виконанні сім’ї Петликів (батько Андрій, мати Ольга, донька Сашуня) знялися вгору китиці з кольорових стрічок у руках учнів 9-11 класів, затанцювали веселі нотки і скрипічні ключі в рученятах молодших школярів - всі зрозуміли: найкраще виховуються почуття завдяки мистецтву. Емоції переповнювали кожне серце.
І раптом полинули чарівні звуки «Місячної сонати» Бетховена, під які закружляла в гімнастичній композиції шестикласниця Зіняк Олександра. Ось вона - чудодійна сила високого мистецтва. Емоційні переживання підсилюються розповіддю про те, що цей твір композитор писав в стані цілковитої глухоти. Учасники пильно ловили поглядом рух кожної клавіші фортепіано на екрані.
«Музика - надзвичайна сила», - веде коментар ведуча. Звучить голос композитора Дмитра Шостаковича, який звертається до народу з проханням захистити мистецтво, якому загрожує небезпека. На екрані демонструються кадри з життя блокадного Ленінграду. У коридорі настає тиша. Стривоженими голосами педагоги розповідають про те, як змучений голодом диригент по госпіталях шукає музикантів для виконання Сьомої симфонії Шостаковича. А потім зазвучала безсмертна Ленінградська симфонія. Здавалося, усі присутні дихали в унісон. Угору злетіли китиці чорно-білих стрічок і нот, які символізували боротьбу добра і зла.
Спогади учасників звучать різними мовами, на екрані відтворюються реальні події. Ведуча наголошує, що Ленінград визволяли бійці різних національностей. У звуках Сьомої симфонії кожен чув голос своєї матері, свого народу, своєї нації. Далі вгору злітають китиці різнокольорових стрічок, ніби салют Перемозі і музиці, як надзвичайній силі, можливо, Творцю…
У напрямі «Національний колорит у мистецтві » учасники КТС переглядали картини Катерини Білокур, брали участь у вікторині на кращого знавця творчості художниці. Веселі нотки до КТС вніс конкурс «Чарівні пальчики», під час якого учні 2-х класів малювали картини пальчиками, кулачками, долоньками. Нині картину виставлено на шкільний аукціон. Кошти, виручені за картину, яку колективно названо «Разом ми сила», буде витрачено на придбання матеріалів для творчості для реабілітаційного центру «Джерело».
Під час підготовки та проведення КТС педагоги школи неодноразово перечитували Основні критерії виховання учнів 1- 11 класів, затверджені наказом МОН України 2011 №, гортали сторінки історії педагогіки, щоб використати педагогічну спадщину Костянтина Ушинського, Василя Сухомлинського та інших педагогів. Саме це спонукало учасників КТС створити музу педагогіки, яка повідомила, що варто ще жити
Дорослим, старим і малим,
Допоки святеє мистецтво НАВЧИТИ
Існує на нашій землі.
З новим підходом до формування ціннісного ставлення особистості до мистецтва в ряді країн західної Європи з’являється термін «виховання мистецтвом». Педагоги розповідали, як здійснюють це педагоги різних країн, а учні доповнювали своїх наставників піснями й танцями різних країн.
На екрані слова педагога-пророка Василя Сухомлинського із «Листів до сина»: «Якщо не поліпшиться виховання, ми наплачемося з математикою, електронікою й космосом… Найголовніший засіб виховання душі – краса. Краса в широкому розумінні – і мистецтво, і музика, і сердечні відносини з людьми». Ведуча доповнює, що всі наші біди мають одну причину - дефіцит культури, духовності й моральності, нестачу доброти й милосердя, краси людських взаємин. Так починається останній напрям КТС: «Мистецтво – місток від матеріального до духовного», завданням якого є переконати учнів, що моральне - завжди прекрасне, і, навпаки, прекрасне – це те, що моральне; навчити цінувати і творити прекрасне, відрізняти високе мистецтво від низькопробного. Найкращим засобом для виховання душі є духовні піснеспіви.
Піснеспіви хору духовної пісні випускників школи, гра на гітарі та скрипці учнів , переможців конкурсу Козаченка Андрія та Шимка Руслана «Таланти багатодітної родини» глибоко зворушили душі всіх присутніх. Щирими словами, рясними побажаннями до учасників КТС звернулися начальник відділу освіти Гайсинської райдержадміністрації Буровий Г.І., начальник рідного відділу освіти Помацький О.Ф., а Димнич Л.С., представник Департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації, не стримуючи сліз, повідомила, що їй не хочеться покидати нашу школу.
30.10.2013 | Aдмін